Коли розмова про Ісуса йде не за планом

Бувало, що після розмови про Ісуса залишалося відчуття розчарування? Можливо, розмова про віру пішла не так, як ти очікував. Здалося, твоє свідчення не зачепило. Або людину не зацікавило запрошення до церкви. Можна поділитися з тобою однією думкою? Це нормально — відчувати розчарування, коли благовістя пішло не за планом.

Розчарування часто виникає там, де наші очікування не збігаються з реальністю. Навіть Ісус зіштовхнувся з цим. У Своєму рідному місті Назареті Його відкинули саме ті, хто знав Його найкраще ( Луки 4:16-30). Його учні, знаючи про Його чудеса та досвід перебування у Його присутності, не мали віри під час шторму ( Матвія 8:23-27).

Швидше за все, Ісус теж бажав, щоб усе склалося інакше. Хоча розчарування трапляється з кожним. Справжнє випробування у тому, як ми на нього реагуємо. Якщо не бути уважним, розчарування легко перетвориться на зневіру — особливо коли починаєш вірити, що зазнав поразки. Але істина така: успішне благовістя залежить не від результату, а від нашої вірності сіяти насіння.

У Матвія 13 Ісус розповідає притчу про сіяча, що розкидає насіння на різні типи ґрунту. Результати різні не через зусилля сіяча, а через стан ґрунту. Це ще раз нагадує: ми відповідаємо за те, щоб сіяти з любов’ю й вірністю. А от стан серця і плоди — справа Бога. 

Якщо ти читаєш це і відчуваєш розчарування — знай, ми святкуємо твою вірність і дякуємо тобі! Ти відповів на Божий поклик і посіяв насіння віри. Але якщо після цього досвіду тобі захотілося вирости й краще підготуватись до наступної розмови — ось 3 запитання, які допоможуть переосмислити підхід і краще послужити наступного разу.

1. Що я можу винести з минулого досвіду?

Хоча ріст посіяного насіння залежить від серця людини і дії Святого Духа, ми можемо використовувати свій досвід, щоб краще підходити до розмови і дати Божому Слову більше простору торкнутись серця.

Почни з того, щоб переосмислити свій останній досвід, коли ти говорив про Ісуса. Згадай, що вийшло добре, а де, можливо, варто ще зростати. Якщо хочеш конкретніше зрозуміти, над чим подумати — задай собі такі запитання:

• Де я відчував Божу присутність або керування під час розмови?
• Як я реагував на питання, занепокоєння або реакції?
• Чи говорив я про Ісуса так, щоб це було доступно і близько саме для цієї людини?
• Чи активно я слухав, щоб зрозуміти, чи більше концентрувався на тому, що хотів сказати?

Роздуми над такими моментами — корисний крок до зростання. Але важливо не загрузнути в надмірному аналізі. Святкуй перемоги, радій тому, що вдалося. Зроби висновки — і рухайся далі. Якщо надто довго зупинятись на одному досвіді, це може породити сумніви в собі й зневіру. Натомість візьми цей досвід — і дозволь йому підготувати тебе до наступної можливості, яку дасть Бог.

2. Що я можу очікувати наступного разу?

Очікування, з якими ми сіємо насіння віри, сильно впливають і на тиск, який ми самі створюємо на себе, і на те, як сприймаємо результат. Істина в тому, що не кожне зерно покаже миттєві результати, але кожне відіграє роль у великій історії, яку пише Бог.

Якби ми судили про успішність служіння Ісуса в момент Його розп'яття, це здавалося б невдачею. Але саме це стало поворотним моментом у найвеличнішій історії, яку коли-небудь розповідали. Так само, те, що здається невдалою спробою у благовісті, може насправді бути кроком до чогось набагато більшого, над чим Бог уже працює. Тож давай переглянемо свої очікування — і нагадаємо собі, що Божий час і Його задуми виходять за межі нашого розуміння. Його Слово ніколи не повертається даремно ( Ісая 55:11).

3. Що мені робити зараз?

Продовжуй ділитися Радісною Звісткою. Великі благовісники вирізняються не кількома яскравими успіхами — а тим, що продовжують попри результат. Кожен досвід створює впевненість і стійкість, готуючи нас до наступної можливості, яку принесе Бог. Якщо розмова пішла не за планом — не втрачай надії. Зроби висновки й довір Богові наступну нагоду. Тиха наполегливість і вірність можуть стати найкращим свідченням віри в Ісуса. Люди, з якими ми ділимося вірою, можуть замислитися: «Якщо ця людина знову і знову повертається з любовʼю й терпінням — можливо, у цьому справді щось є».

Зроби наступний крок — не дай розчаруванню стримати тебе. Продовжуй свідчити про Ісуса з любов'ю, вірністю та вірою, що кожне зусилля має значення. Зупинись, переосмисли, зроби крок знову і памʼятай: Бог працює через твої дії. Кожне посіяне насіння важливе. І свого часу Бог дасть плід.

‍ Почни вже сьогодні; твоя вірність може залишити вічний слід.